forkredit.com | swedtalk.com | | finntalk.com

Фонетика української мови

Фонетика — це звуки мови. Звуки ж на письмі ми позначаємо за допомогою умовних знаків — букв. Тим часом між звуками і буквами нема цілковитої тотожності. Щоб діти не сплутували ці два поняття, перед тим як вивчати фонетику, слід насамперед докладно зупинитися на розбіжностях між звучанням і написанням слів.

Для цього визначаємо на слух, скількома і якими звуками різняться подані групами слова: рак — лак — ляк — як; бук — лук — люк — в’юк; дух — пух — нюх; рама — яма — тяма; чемний — темний — ємний; карий — ярий; рясно — ясно, сісти — їсти; мох — льох; вожу — воджу; жбан — дзбан; буран — бур’ян; хлопчак — хлоп’як; щука — штука, оченята — щенята.

В українській мові є 38 звуків і 33 букви. Більшість букв однозначні, тобто кожна з них позначає один звук. Але є й особливі букви.

Буква ь сама по собі ніякого звука не позначає, вона лише вказує на м’якість приголосного: стан [стан] — стань [стан’].

Букви ї та щ завжди позначають два звуки: іде [іде ] — їде [йі де], дошка [дошка] — дощ [дошч].

Букви я, ю, є безпосередньо після приголосного позначають, як і м’який знак, його м’якість і відповідно голосні а, у, е: лак [лак] — ляк [л’ак], лук [лук] — люк [лʹук], небо [небо] — синє [син’е].

В інших випадках вони читаються як два звуки йа, йу, йе: яр [йар], пояс [по йас], в’яз [вйаз], в’юн [вйун].

Буквосполучення дж, дз на межі префікса і кореня позначають два звуки: відземок, піджива; в інших випадках — один звук: джміль, дзвін. Коли учні чітко усвідомлять різницю між звуками й буквами, вони правильно сприйматимуть відомості з фонетики.

Тест 1. Слова запишіть у три колонки: 1) звуків менше, ніж букв; 2) звуків і букв порівну; 3) звуків більше, ніж букв.

Стернище, зв’язківець, дядько, каюта, очерет, якір, кип’ятильня, клямка, окунь, з’ясуйте, збуджений, оказія, стоїчно, шифоньєр, сиджу, юрба, щепа, квітень, остюк, зброя, кар’єра, ньютон, видзвонити.

Ключ. З других букв виписаних слів має скластися початок вислову Т.Шевченка: “…то й мудрість би була своя”.

Вивчаючи фонетику, діти повинні зрозуміти, що це не хаотичний набір звуків, не довільний набір розрізнених правил. Фонетика української мови — це чітко зорганізована система звуків, підпорядкована певним фонетичним законам. Чому одні звуки ніяк не сплутуються (е та у, і та а, г та ч, ж та ц), а інші можуть сплутуватися (е та и, о та а, г та х, ж та з)?

Чому одні звуки чергуються (г — ж, т — ч), інші — ні (г — н, т — з)?

Властивості звуків залежать від участі тих чи інших мовних органів у їхньому творенні.

Насамперед усі звуки мови поділяються на голосні і приголосні залежно від того, чи творяться вони чистим тоном (лише дрижать голосові зв’язки), чи в їхньому творенні бере участь шум, який виникає внаслідок подолання різних перепон на шляху видихуваного повітря. Утворені чистим тоном — голосні (їх є 6); утворені з участю шуму — приголосні (їх є 32).

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Інші матеріали з теми: