forkredit.com | swedtalk.com | | finntalk.com

Спрощення в групах приголосних

Українська мова уникає збігу трьох, іноді й двох близьких за творенням приголосних — зубних, зімкнених. Якщо під час словотворення чи словозміни виникає такий збіг приголосних, то один з них, переважно середній, випадає.

Найчастіше трапляється збіг трьох приголосних стн і стл. Усі вони однаково зубні, тому середній т випадає, що й позначається на письмі: честь — чесний, користь — корисний, лестити — улесливий.

Принагідно слід звернути увагу на розбіжність між вимовою й написанням не тільки числівника шістнадцять [ш’існа ц΄:ат΄], а й шістдесят [ш’іздеи с΄а т], шістсот [ш’іс:о т], п’ятдесят [пйадеи с΄а т].

Але в словах пестливий, кістлявий, хвастливий, зап’ястний у вимові, а отже, й на письмі середній т зберігається з тим, щоб при сприйманні цих слів не виникало небажаних асоціацій (пес, кислий тощо) і не спотворювалося їхнє лексичне значення.

Спрощення принаймні на письмі немає і в прикметниках, утворених від іншомовних слів: контраст — контрастний, баласт — баластний, протест — протестний.

Спрощення в групі приголосних здн у сучасній українській мові відбувається лише в словах із коренем їзд: проїзний, виїзний, наїзник і под.; спрощення в групі ждн відбувається тільки у відмінкових формах слова тиждень (тижня, тижню і т.д.) та в похідному прикметнику тижневий. Тому ці два випадки спрощення, як і спрощення в словах серце (при формі сердець), скатерть — скатерка, чернець — ченця, слід подавати учням як одиничні, поза правилом, щоб натомість їхню увагу зосередити на досить- таки частих випадках спрощення в групах приголосних стн і стл.

Спрощення в групах приголосних скн, зкн, шчк (випадіння середнього приголосного) відбувається в обмеженій кількості слів: блиск — блиснути, писк — писнути (і пискнути), тиск — тиснути, ляск — ляснути, луск — луснути, плюск — плюснути, хруск — хруснути, хряск — хряснути, вереск — вереснути; брязк — брязнути; горщок — горшка, дощок — дошка, зморщок — зморшка, спрощений — навпрошки, прошкувати.

Сюди належить і випадіння зімкнених д, т перед зімкненим н (у дієсловах при додаванні суфікса -ну-): холод — холонути, погляд — поглянути, кидати — кинути, розвиток — розвинути, зустріти — зустрінути, вертати ― вернути, пригортати ― пригорнути, глитати ― поглинути.

У вимові відбувається спрощення у словоформах на зразок невістці [неи в’і с΄ц΄і], невістчин [неи в’і шчин]. На письмі це спрощення не позначається, щоб зберегти тотожність слова в усіх його формах. Розглянуті зміни зумовлені фонетичними законами української мови. В одних випадках мова уникає важкого для вимови збігу зубних (стн, стл, здн), в інших — зімкнених (тн, дн, дц, тк, тц, тч, чк, рд) і тим досягає милозвучності.

Тест. Вставте, де треба, пропущені букви д, т. Слова запишіть у дві колонки:

1) ті, у які не вставляли букв;

2) ті, у які вставили букви.

Звіс..но, скатер..ка, асистен..ський, влас..ний, хвас..ливий, кореспонден..ський, аген..ство, радіс..ний, зліс..ний, заїз..ний, контрас..ний, учас..ник, їж..жу, дириген..ський, щас..ливий, ус..ний, страс..ний, щотиж..невий, студен..ський, студен..ство, очис..ний, якіс..ний, буревіс..ник, п’я..десят. Ключ. З других букв повинно скластися закінчення вислову В.Сухомлинського “Дорожить людина тим, у що вона…”

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Інші матеріали з теми: