forkredit.com | swedtalk.com | | finntalk.com

Поділ слова на склади. Правила переносу

Слова поділяються на склади.

Склад може утворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. Голосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і відкриті.

Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти,  ко-ро-ва.

Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: кар-ний, сон-цем, вів-чар, свіч-ка, без-під-став-ний.

Склади бувають наголошені й ненаголошені.

Наголосом прийнято називати звукове виділення складу сильнішою вимовою.

Наголошеним називається склад, на який падає наголос, решта складів у слові називаються ненаголошеними: віл, по'-ле, ко-ра-бе'ль.

Основні правила поділу слів на склади

Якщо між голосними стоїть один приголосний, то він завжди належить до наступного складу

мо-ло-ти-ти,  

го-во-ри-ти,  

мо-ле-ку-ла,  

ве-че-ря, Су-ми  

Якщо між голосними є два приголосні чи більше, то звуки [й], [в], [р], [л], що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, які стоять після них,— до наступного

май-стер-ня,

вій-на, вов-на,

вов-чий,  вов-ки,

мор-квя-ний,

гір-кий, гіл-ка,

кіль-ка, вій-сько

Якщо другим приголосним є звук [й], [р] чи [л], то разом із попереднім він відходить до наступного складу

ло-влю, на-п’юсь,

му-дрість, зем-ля

Якщо між голосними стоїть кілька приголосних, то після наголосу один із них відходить до попереднього складу, а решта — до наступного

піз-но, міс-це,

віс-ник, гос-трий,

рід-ний

Якщо кілька приголосних стоїть після ненаголошеного складу, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], відходять до наступного складу

ве-сня-ний, 

ко-бзар,

зі-пхну-ти,

ро-зва-жа-ти

Приголосні [р], [л], [м], [н] після голосного перед приголосним також відносяться до попереднього складу

мир-ний, гіл-ка,

зір-кий, мам-чин,

мен-ший

сполучення [ст], [сп], [ск] належать до наступного складу незалежно від наголосу

ве-ре-ску, ра-до-сті

подвоєні і подовжені приголосні завжди відходять до наступного складу

зна-ння, навча-ння, сті-нний,  ка-мі-ння, во-ло-сся, бу-ття

інші звукосполучення після ненаголошеного голосного не розпадаються: віді-брати; а після наголошеного один з них відходить до попереднього, а решта до наступного складу

роз-чин, бать-ків

Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу

ли-стя, дру-жба

Два приголосні, перший з яких сонорний або дзвінкий, а другий глухий, належать до різних складів

біл-ка, вез-ти,

стін-ка, буд-ка

Три і чотири приголосні розпадаються після наголошеного складу, якщо кінцевим у них виступає шумний:

 і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: 

кіст-ка, роз-стріл

 

заздріс-ний, на-стрій, го-стрий.

У сучасному українському літературному мовленні складоподіл підпорядкований тенденції наростаючої звучності в межах складу, що зумовлює дію відкритого складу. У зв’язку з цим в українській мові переважають склади, які закінчуються голосними, вони, як найгучніші, утворюють вершину складу. Милозвучність нашої мови вимагає усунення груп приголосних у межах одного складу. Коли між складами виявляється збіг приголосних, то межа між складами повинна пройти так, щоб гучність звуків попереднього складу спадала, а наступного зростала.

Основні правила переносу

1) Не можна залишати на попередньому рядку або переносити в наступний склад, що складається з однієї букви. Тому принцип переносу за поділом на склади непридатний для слів типу: ї‑жджу, я-го-да (слід переносити: їж-джу, яго-да) тощо, а двоскладові слова типу: отит, їжа, ага, яма — ділити для переносу не можна ні в якому разі.

Залишати і переносити одну букву не можна: озе-ро (а не о-зеро), на-діяне наді-я). Не можна переносити такі слова, як: аїр, озер, осінь, упав, юність, ясень;

2) Не можна розривати сполучення йо, ьо: кур-йоз, сльо-за;

3) Не можна розривати буквосполучення дз, дж, якщо вони позначають один звук: за-дзвонити, хо-джу, бро-джу, ку-ку-ру-дза.

Якщо дж, дз позначають два звуки ([д] належить до префікса, [ж] або [з] — до кореня), то їх необхідно розділяти: під-жарити, від-знака, над-зви-чай-ний.

4) Не можна відокремлювати м’який знак і апостроф від попередньої букви: паль-ці, бур’-ян (а не па-льці, бур-’ян);

При переносі слів з апострофом та м’яким знаком як перший, так і другий залишаються у першому рядку: кон’-юнк-тур-ний, біль- ярд, міль-йон.

5) Не можна у складних словах відривати початкову букву другої основи: паро-плав, праце-здатний (а не пароп-лав, працез-датний); У складних словах, утворених злиттям двох основ, не можна відривати першу букву другої основи: мо-во-зна-вець (а не мо-воз-на- вець), лі-со-сму-га (а не лі-сос-му-га).

6) Не можна переносити ініціали, якщо прізвище залишилось в попередньому рядку і навпаки. Не можна відривати ініціали або інші скорочення від прізвища: І.Я.Франко, проф.Шевчук. Якщо ім’я по батькові чи інше слово, яке передавалось скорочено, написано повністю, то можливий перенос: Іван — Якович Франко, Іван Якович — Франко, професор — В. С. Іваненко;

7) Не можна розривати абревіатури і скорочення від слів, яких вони стосуються: ООН, ДАІ, ТУ-154, 20 кг, 3 км, 1994 р.;

Не відриваються скорочені умовні позначення фізичних та математичних величин від цифрового значення: 8 га, 10 кг, 2009 р.

8) Не можна розривати умовні скорочення, що пишуться через дефіс або складаються з кількох слів: вид-во, л-ра та ін.

9) Слово, що складається з одного складу, переносити не можна.

10) Не розриваються односкладові префікси: від- бір (а не ві-дбір), роз-брат (а не ро-збрат).

Зверніть увагу! Правила складоподілу не завжди збігаються з правилами переносу слів із рядка в рядок та поділу їх на морфеми. При технічному переносі часто відступають від правил складоподілу на користь морфемної структури слів.

Поділ на склади / Поділ на морфеми / Перенос

Най-ме-ння        /  на-йм-енн-я       /  на-йме-ння

Сьо-го-дні          /   сьог-о-дн-і        /    сьо-го-дні

Пі-ді-бра-ти       /     піді-бр-а-ти     /  пі-ді-бра-ти

Пі-во-стро-ва     /   пів-остров-а      /   пів-ост-ро-ва

О-пе-ньок        /    о-пень-ок         /      опе-ньок

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Інші матеріали з теми: