Фонетичний аналіз слова ДИХАННЯ
1. Дихання — транскрипція [дихан':а].
2. позначити наголос рискою над буквою "и", звуком "и".
3. поділ на склади — [ди / ха / н':а].
4. У слові всі склади відкриті; 1-й — наголошений, 2-й і 3-й — ненаголошені.
5. У слові 7 букв і 6 звуків; кількісної відповідності між звуками і буквами немає,
тому що один м’який подовжений [н':] передає дві букви -нн- у суфіксі.
6. Голосні звуки: [и], [а], [а]:
[и] — голосний переднього ряду високо-середнього підняття, наголошений;
[а] — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений.
7. Приголосні звуки: [д], [х], [н':]:
[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;
[х] — шумний, задньоязиковий, щілинний, глухий, твердий;
[н':] — сонорний, середньоязиковий, зімкнено-прохідний, носовий, м’який, подовжений.
8. У слові є подовження приголосних у суфіксі.
Звукова схема (модель):
- • - • = •