forkredit.com | swedtalk.com | | finntalk.com

Академічна освіта

Ставши ректором академії, Прокопович повів рішучий наступ на схоластику й начотництво, закликáв викладачів до творчої роботи, щоб, навчаючи студентів, не трималися застарілих книг, як сліпий плоту, всіляко заохочував самостійне мислення студента.

Був Прокопович великим прихильником античної культури — греків і римлян, тож при ньому в коридорах та аудиторіях академії з’явилися портрети “мудреців язичеських”. Привчав студентів читати твори Гомера, Горація, Вергілія, Овідія. Дуже поважав англійського філософа Бекона і французького — Декарта. Сам був оратором, поетом і драматургом. Між іншим, обстоював думку, що поезія повинна мати найтісніший зв’язок з життям.

Першим ступенем навчання в академії був однорічний підготовчий клас, в якому студент мав навчитися легко і швидко читати, добре розбиратися в прочитаному, виразно і в належному темпі писати.

Три роки треба було навчатися в граматичних класах, два – в класах риторики й піїтики і ще два останні – в класах філософсько-богословських.

З першого граматичного класу починалося в академії вивчення слов’яно-руської (тодішньої літературної української мови), математики, географії, вітчизняної та всесвіт-ньої історії, далі — латинської, старогрецької та польської мов, латинської поезії. В основі програми класів піїтики й риторики була поетика та ораторське мистецтво. В останніх класах вивчали астрономію та філософію.

Особливої ваги надавали вивченню латинської мови, бо знання її в ті часи вважа-лося одною з перших ознак освіченості. Майже до кінця вісімнадцятого століття латинь була мовою науки та міжнародних відносин, і випускники академії знали її добре.

(За І. Родаченком, 221 слово.)

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Інші матеріали з теми: