forkredit.com | swedtalk.com | | finntalk.com

Ікона

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України — їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний, хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити...

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

— Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? — верескнув він. - Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону із зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер, «...під впливом інженери... згідно з якими архітектурний стиль...»

— Хтось узяв рівненьку дощечку,— пояснював Ханенко,— наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано,— хмикнув,— але на продаж не йде. Тобто,— поправився,— на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

— Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

— Давно. З рік тому, у місті.

— Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси,— мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

— Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи,— насмішкувато крикнув йому в спину Антон.— Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати стали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько, Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

— Діти... мої... мабуть... до ранку не доживу... — з натугою вилітали з побілілих уст слова.— Довго я... ходила... по цій землі... Живіть і ви... довго... Ікону бережіть... І вона... вас... оберігатиме... (380 слів)

(За С. Соловйовим)

 

v Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь.

1. Увійшовши до бабусиної кімнати, Роман не побачив її:

а) за книжками та зошитами;

б) за квітами;

в) за ковдрами й подушками; √

г) за меблями й килимами.

 

2. Зі стола Роман крадькома узяв:

а) книжку;

б) вазу;

в) чашку;

г) ікону. √

 

3. Він узяв цю річ, щоб:

а) роздивитися;

б) показати знайомим;

в) показати мистецтвознавцям:

г) продати. √

 

4. Романові здавалося, що взяти ікону — то:

а) нормальна справа, бо вона належить усім;

б) цілком правильно, бо після смерті бабусі вона стане його власністю;

в) великий гріх, бо то бабусина святиня; √

г) цілком безпечно, бо ніхто того не помітить.

 

5. Ікону Роман узяв, щоб:

а) помолитися за бабусю;

б) передати до храму або монастиря;

в) продати колишньому односельцеві; √

г) продати на базарі.

 

6. Ікона виявилася:

а) вкритою лаком репродукцією з журналу: √

б) виконаною художником майстерною підробкою;

в) непридатною для продажу через свою ветхість;

г) неперевершеним зразком давнього іконопису.

 

7. У крадіжці справжньої ікони Роман підозрював:

а) брата; √

б) батька;

в) матір;

г) сусідів.

 

8. Гроші, виручені за продаж вкраденої у бабусі ікони, онук витратив:

а) на освіту;

б) на квартиру;

в) на одяг;

г) на випускний вечір. √

 

9. Викритий у крадіжці ікони, Антон відчув:

а) докори сумління;

б) перевагу над братом; √

в) сумніви щодо припустимості вчиненого;

г) страх бути покараним.

 

10. Умираюча бабуся ставилася до ікони:

а) як до цінної спадщини її батьків;

б) як до пам’яті про власну молодість;

в) як до родинного оберега; √

г) як до цінного мистецького твору.

 

11. Через свою готовність продати родинну реліквію обоє братів виявили:

а) сучасність поглядів, прогресивність, несентиментальність;

б) нерозуміння істинної цінності ікони, що була варта національного музею;

в) бездуховність, черствість, меркантильність, моральну порожнечу; √

г) нерозважливість, недалекоглядність, дурість.

 

12. Сучасне значення слова духовність таке:

а) високий рівень моральності, відповідність загальнолюдським моральним цінностям, відстороненість від усього дріб’язково-буденного, матеріального; √

б) принципова відмова від усіх матеріальних вигод і цінностей;

в) безкорисливість, жертовність;

г) потяг до краси і досконалості.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Інші матеріали з теми: