forkredit.com | swedtalk.com | | finntalk.com

Із світу верби

11 клас

Тема: Докладний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням (навчальний). (2 години)

Мета: удосконалювати текстотворчі уміння та навички учнів; розвивати мислення і мовлення, навчати висловлювати власне розуміння порушеної в тексті проблеми; виховувати повагу до своєї культури, рідної мови; пробуджувати бажання вивчати національні традиції і будувати на їх основі власне життя.

Обладнання: текст для переказу, роздатковий матеріал, тлумачний словник української мови. 

Тип уроку: розвиток мовлення.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Після цього уроку учні зможуть:

― розширити своє уявлення про національні норми та цінності, зокрема про норми взаємодії людини і довкілля;

― усвідомити цінність природного середовища, у якому ми живемо, необхідність дбайливого ставлення до національних багатств, рідної природи, зокрема її флори;

―  зрозуміти важливість відновлення тих національних традицій і звичаїв, які можуть допомогти сучасній людині гармонізувати свої стосунки зі світом і як наслідок – зміцнити своє здоров’я, збільшити тривалість життя;

― відчути свою причетність до народу, який має багаті культурні традиції і потужний духовний потенціал, а також – потребу у їх пізнанні, вивченні та організації власного життя на їхній основі;

― визначати особливості тексту публіцистичного стилю, будувати власне висловлювання у цьому стилі.

― добирати й узагальнювати фактичний матеріал для творчого завдання, робити узагальнення та висновки, удосконалювати текст;

БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ: національні норми та цінності, народні традиції і звичаї; публіцистичний стиль. 

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення мети і завдань уроку (2 хвилини).

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

         1. Читання тексту учнями (5 хвилин).

         2. З’ясування  ознак публіцистичного стилю та значення вжитих у тексті переказу слів, які нові для учнів або перебувають у їх пасивному словнику (5 хвилин).

Питання і завдання учителя:

 До якого стилю належить текст? За якими ознаками ви це визначили? (При потребі учні можуть скористатися таблицею «Мовні особливості стилів».)

 З’ясуйте за словничком  до уроку значення слів «веретено», «кужівочка», «нерадивість», «хосен», «яса». А якщо у вас виникне потреба у з’ясуванні значення ще якогось слова, скористайтесь тлумачним словником української мови.)

  Пригадайте, що таке діалектизми, і знайдіть їх у тексті.

          3. Самостійне складання плану тексту (10 хвилин)

          4. Повторне читання тексту(5 хвилин).

 ІІІ.    

 1.  Колективна робота учнів над першими двома абзацами тексту. (10 хвилин)

 Завдання: переказати ці абзаци так, щоб уникнути наявних лексичних повторів і не створити нових.

 2. Самостійна робота учнів над переказом (10 +20 хвилин).

 

 

Текст переказу

 Із світу верби

 

Рослини… Вони нас оточують скрізь і всюди. Вони мають свій до нас позір, свою до нас мову. Вони розкривають до нас рота – шелестять своїми листочками, але ми їх відучилися чути.

Ми не чуємо, що вони хочуть нам сказати, що вони хочуть нам подати. Ми топчемо їх, знущаємося, їх обезсилюємо, бо чути можна лишень чистотою душі.

І стратили ми зв’язок з рослинами, між нами зробилася прірва. І ми, затоптаних нами, затруєних, занехаяних, стараємось брати на лік. Цідимо сік, варимо відвари, настоюєм. А чи може мати повний хосен те, що ми розчавили черевиком власної душі?

Підем на малину – кажемо, як потягнуло нас на блудливий солод. Речемо: «Липа», як бачимо обман.

А ось прадавній широкий діапазон: із світу однієї лишень рослини.

Верба.

Раз вона причетна до імені Ісуса (Вербної Неділі), то і найбільше благородства Ісусового на собі несе: дотикалася до Нього.

 То людина старалася якомога щільніше оточити себе цією, з помноженим благородством, що від Ісуса, деревиною.

Починалося з вербової колиски: щоб благодать Ісусова множилася у душі та у тілі, росло дитя Божим та щиросердим, доброзичливим і щасливим.

А над колисочкою – вербові дзуркальця: просіляні через ниточку вербові кружальця, які дитиночка могла торкати ручками і рухати їх, мати забаву. Вони облагороджували дитині на долоньках лінії, витягували і розряджали звідти усякі лихоти роду, що почерез нерадивість батьків були перепущені до дитини.

З цією ж метою, «щоб гріх з долонь стерси», давали дитині й іграшки, зроблені із верби, що складали собою знаряддя праці: клевчик (молоток), рускалика (лопату), сапку, грабельки…

«Почерез вербичку – з долоньок у земличку»,  – оповідала бабуся Пакіца, наголошуючи і на тому, що у дитини, не раз таки, мінялися на долоньках у начертаннях лінії…

А вербове веретено, вербова кужівочка?.. Ниточка, що при тім випрядається, яку несе благодать! А те, що із неї зв’яжеться чи зітчеться – яку дасть носільникові ясу!

На душі – спокій і злагода, і тяга до Висі Небесної, у тілі – легкість, як крила.

Вербове cапівно, гнучке і легке? Вербові вила, граблі? Вербові розгалужені стержаки, щоб утримувалися надійно копиці із сіном, накравки на них зверху із вербового гілля: благодать Вербної Недільки на пашу для худібки, на здоров’я людини і добрий дух землі.

–  Верба – паросль (рослина), що лягала під ноги Ісусу, то і дівочій, жіночій долі блага вона принесе, коли від холоду (тіні), що лягав від апостолів, ізцилялиси, – розважувала старенька бабуся Аніца.

То якщо дівчина, жінка тулилася до тої, що лягала під ноги Самому Ісусу і пронесла цей знак крізь віки, лишаючись таким чином пречистою і без пороків, якими володіє проста грішна смертна людина, то скільки зчерпає вона за свій вік із тої вербиченьки додаткової Ісусової сили, благодаті і моці – як від тої, що повністю приуроченою є Господу Богу?

Та й у казках, пам’ятаємо, добрі феї, щоб помогти бідним, гнобленим, нещасним сиріткам, виходили саме із верби.

Раз верба так тісно зробилася причетною до Ісуса, садили її коло води, щоб набиралася вода почерез вербу Ісусової благодаті, садили вербу коло доріг, щоб дороги робилися Господньою благодаттю, що почерез вербу іде, по-особливому щасливими. І то старалися втикнути у землю прутика із освяченої на Вербну Неділю верби.

А змивання коси у відварі з вербового листя?

Якщо коса судженого додому закликає і є для дівчини великою захисною силою, а особливо для її дітородної основи, грудей, то наскільки ці її властивості стають могутнішими і сильнішими, якщо волосся змивається вербовою водою!

А ми дивуємося здоров’ю та злагоді наших предків, їхньому доброзичливому і радісному ставленю до всього.

Вони уміли черпати з криниці Богом створеної Природи для цього усе. (564 слова)

                                                  (Із книги Гарафіни Маковій «У світі рослин»)

 

ЗАВДАННЯ: докладно переказати текст за самостійно складеним планом, уникаючи лексичних повторів, доповнити переказ творчим завданням.

 

IV. Підготовка до написання творчого завдання (20 хвилини).

 

Бесіда за питаннями:

 

―  У цьому уривку із книги Гарафіни Маковій «У світі рослин» розкрито ментальні особливості нашого народу у сприйнятті світу, які сформувалися протягом тисячоліть і які авторка зафіксувала, спілкуючись із старожилами свого села на Буковині. Які з них ви помітили? (Сприйняття світу в цілому і рослинного зокрема як одухотвореного, живого,  а звідси і відповідне ставлення до нього – як до Божого творіння, що може допомогти людині, коли це потрібно, але яке теж має право на життя, і тому від природи бралося тільки необхідне. Людина вміла жити у гармонії з довкіллям: черпати із нього, зводячи шкоду від своєї діяльності до мінімуму і не завдаючи непоправних збитків.)

Чому багато українців сьогодні по-споживацьки відносяться до природи: хочуть взяти якомого більше, не замислюючись про наслідки?..  Яка причина вказана у тексті?  (Коли утрачено чистоту душі, тобто духовні основи життя – віру в Бога, почуття відповідальності перед Ним за вчинене, здатність відчувати і любити живе, бачити у ньому Красу, співпереживати чужому болю (від людини  – до рослини), то втрачається потреба і уміння берегти.)

Що ми маємо зараз через утрату цієї здатності – бачити природу живою і одухотвореною, любити і шанувати її? (Цілу низку екологічних проблем, які вже стали загрозою не тільки для здоров’я, але й для життя людей.)

Чи можливо виправити ситуацію, яка нині склалася? Адже колись бережливе ставлення до довкілля закладалося в родині, а зараз переважна більшість дітей звично кидає усіляке сміття на землю, передусім через те, що так роблять їхні рідні. Обґрунтуйте свою думку.

Що, на ваш погляд, треба робити: залишати все, як воно зараз є, чи шукати способи вирішення проблеми? Як саме?

V. Підведення підсумків уроку (3 хвилини).

VI. Домашнє завдання: Написати вдома творче завдання, відредагувати і переписати начисто в робочий зошит текст переказу і творчого завдання.

 

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ (на вибір):

1. Висловити власні міркування щодо зв’язку людини і природи.

2. Висловити власні міркування про можливість відродження гармонійних стосунків людини і світу рослин.

3. Розказати про роль рослин у житті вашої родини.

4. Розказати, які з традицій предків ви хотіли б відродити у своїй сім’ї, коли її створите.

5. Поділитися власними враженнями від книги Гарафіни Маковій «У світі рослин» (за умови, якщо її читали).

  

СЛОВНИК

 

І. Веретено – ручне знаряддя для прядіння, що становить собою тонку паличку з видовженими загостреними кінцями і потовщенням посередині.

 Кужілочка (зменшене від «кужі'лка») – частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.

 Нерадивість – недобросовісне відношення до чогось; тут – порушення Божого Закону, яке перепускає на дитину родову чорноту (родові гріхи).

 Просіляні через ниточку – нанизані на ниточку.

 Хосен – користь.

 Яса' – тут світло, сяйво.

 ---------------------------

 ІІ. Звичай – 1. Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті і побуті народу, суспільної групи і т. ін. 2. Звичка; усталений спосіб, манера дії, поведінка когось. 3. Ввічливість, пристойність у поведінці, манерах, дії. 4. Правила достойної поведінки, прийняті у суспільстві; етикет, традиція.

 Менталітет (з лат. mentis- розум, мислення) - спосіб думок, світосприймання, психологія окремої особи, соціальної групи чи національної спільноти.

 Норма – звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов’язковий порядок, стан і т.ін.; правило, стандарти.

 Традиція – 1. Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. 2. Звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.

 Цінність – 1.Те, що має певну матеріальну або духовну вартість. 2. Важливість, значущість чого-небудь.

  

Література:

 

Гарафіна Маковій. У світі рослин /Г.Маковій. – Чернівці, 2006.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Інші матеріали з теми: