forkredit.com | swedtalk.com | | finntalk.com

Історія літери «ґ»

З давніх-давен, аж до тридцятих років XX століття, українська абетка мала дві літери для передачі «г» гортанного (гомоніти, гори, доганяти) й зімкненого «ґ», яке вживали в словах переважно іншомовного походження або в діалектних (ґанок, аґрус, інтеліґент, ґелґотати, ґирлиґа, ґвалт). Окремо графічне зображення «ґ» вживали видатні українські культурні діячі й філологи. Літера «ґ» в українському правописі історично виправдана. Без неї не тільки важко пояснити походження того чи іншого слова, а часом неможливо навіть розкрити його зміст. Словник української мови, що його впорядкував Борис Грінченко, фіксує мало не двісті п’ятдесят слів, що починаються цією літерою (За Я. Дзирою).


- За допомогою тлумачного словника з’ясувати значення незрозумілих слів і запам’ятати їх.


Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими


ПРО ЛІТЕРУ Ґ
Літеру Ґ ґ, яку було вилучено з українського правопису 1933 року, повернуто третім виданням «Українського правопису». Нинішній правопис (четверте видання — К.,1993) подає такі слова з літерою Ґ ґ: 

Аґу, аґукати, аґрус, ґаблище, ґаблі, ґава, ґазда, Ґаздиня, Ґандж, Ґанок, Ґатунок, Ґвалт, Ґвалтувати, Ґеґати, Ґеґекати, Ґедзь, Ґелґотати, Ґерґелі, Ґердан, Ґерґотіти, Ґерлига, (і ґирлиґа), Ґешефт, Ґиґнути, Ґлей (вишневий клей), Ґляґ, Ґніт, Ґоґель-моґель, (і ґоґоль-моґоль), ґоґошитися, ґонт, ґонта, ґорґоля, ґорґотати, ґражда, ґрасувати, ґрати (іменник), ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґрунь, ґудзик, ґуля, ґуральня, джерґотати, джерґотіти, джиґнути, джиґун, дзиґа, дзиґарі, дзиґлик, дриґати, зиґзаґ, леґінь, мамалиґа, ремиґати, фіґа, фіґлі-міґлі, хуґа, цуґ (цуґом), шваґер, шварґотіти та похідні від них.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Інші матеріали з теми: