forkredit.com | swedtalk.com | | finntalk.com

Українська мова

Текст 1

Рідне слово — це невід’ємна частина рідного краю. Для українця це закучерявлені темними парками схили Дніпра в Києві, над якими велично здіймається в небо дзвіниця Печерської лаври; неповторні вулиці під тінистими каштанами; це старовинна архітектура Львова; це золотоверхий Чернігів над срібною Десною, де під склепіннями стародавніх соборів спочивають київські князі і видатні діячі давньої України; це стрункі і строгі хмарочоси індустріального Харкова; це буйнозелена Волинь з сумними плесами озер (За А. Матвієнко).

Текст 2
Не вдавайтесь у крайності: не будьте ні надто мовчазним, ні надто балакучим.

Говоріть лише тоді, коли у вас є що сказати.

Цікаво не може говорити той, хто нічого не читає, не бере участі в громадському житті, не відвідує культурних закладів, не дискутує з товаришами, не подорожує і нічого не переживає (За І. Томаном).

Текст 3
С т а т т я 1 0. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України (Конституція України).

Текст 4
МОЯ МОВА
Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній!
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.
(В. Симоненко)

 

Текст 5. Диктант

 Мова багатомільйонного українського народу належить до числа найбільш розвинених і досконалих мов світу.

Цією мовою були створені немеркнучі й величні художні цінності.

Українська мова серед інших мов відзначається особливою звучністю й мелодійністю, м’якістю й теплотою тону. Це знаходить своє найповніше виявлення в народній пісні.

Мова є канвою, на якій людина вишиває узори свого життя.

(П. Панч.)

Текст 6.

До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому й називаємо це надбання — рідна мова. Рідна, як мати, як Батьківщина, усе, що дороге серцю людини. Мова — найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем. Передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги й славу, культуру і традиції, думи і сподівання.

 

Український народ творив свою мову впродовж століть. У слові прихована якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови.

Українську мову знають у світі насамперед за безсмертними мистецькими зразками класиків та народнопоетичною творчістю. Визначний учений І. І. Срезневський стверджував, що українська мова — «одна з найбагатших мов слов’янських і назвав її поетичною, музикальною, мальовничою».

Відомий російський письменник Микола Берг із захопленням писав про українську мову і пісню: «Чарівна, ніжна й граціозна», а Лев Толстой додавав: «Скільки в них краси і грації, скільки дужого, молодого почуття й сили!»

 

Текст 7.

Українська мова утверджується в усіх сферах життя України. Дослідники бачать її як мову міжнаціонального спілкування в Україні — багатонаціональній державі, мову міжнародних відносин у майбутньому. Очевидно, це стане можливим, коли Україна стане європейською країною.

Історія української мови багата на факти заборон, утисків. Це гірка правда.

Нині потрібне порозуміння, яке прислужиться тому, щоб у кожній клітині українського суспільства організму повнокровно, життєдайно пульсувала українська мова. За таких обставин можливий всебічний розвиток мов, культур національних меншин, які живуть на гостинній українській землі. І, безперечно, тільки тоді можлива міжнаціональна злагода.

(З газети)

Текст 8.

Наша українська мова — це одна із шести тисяч мов сучасного світу. Люди, що розмовляють цими мовами, можуть мати однакові думки та почуття, але виражають їх по-різному своїми мовами, як схожими одна на одну, так і зовсім не схожими. Усі люди незалежно від кольору шкіри однакові за будовою свого тіла, але чомусь вони розмовляють різними мовами і без навчання не можуть розуміти один одного. На це питання в історії людства були різні відповіді. Навіть сучасна наука не може з’ясувати, чи була в прадавніх предків теперішніх людей одна спільна мова, чи в різних краях світу, де проживали предки, склалися різні мови (За А. Білецьким).

 

Текст 9.

Наша мова належить до високорозвинених мов світу. Безперечно багато зробили для вдосконалення нашої мови письменники вчені видавці книг газет і журналів освічені люди різних часів. Особливо почесне місце належить Т. Г. Шевченку, який обробив відшліфував і показав світові дорогоцінне каміння — мову народу України. Доклали між іншим своїх рук і свого розуму пізніші покоління українських письменників учених журналістів.

Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату розвинену гнучку. Нею можна висловити все від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших пісень і оповідань.

Друзі не шкодуйте часу й зусиль для вивчення мови. Мова — наш вірний друг і помічник протягом усього життя (За А. Коваль).

 

Текст 10.

Рідна наша мова українська... Приємна слухові найвибагливішого музиканта своєю мелодійністю та гідна подиву досвідченого лінгвіста своєю довершеністю й розмаїтістю форм, посивіла на історичному шляху і вічно юна у своїй щоденній онові... Саме вона якнайліпше репрезентує нас, той народ, який її витворив і утвердив. Витворена духовними зусиллями наших пращурів, осяяна світлом багатьох національних геніїв, наша мова засвідчує величезний життєвий потенціал українського народу, його глибокий розум і чуле серце, моральну досконалість і залюбленість у красу. Мова — генетичний код духовного й фізичного буття народу, оберіг його історичної пам’яті, матриця його свідомості та світогляду.

Слово нашої мови вписано золотими літерами на скрижалях уселюдської духовності, воно освячене тисячоліттями, зміцнене й розвинене генієм наших світочів, огранене в довершених літературних і наукових працях, піднесене до рівня найрозвиненіших літературних мов світу. Творчий геній народу, його неперевершений хист словесного мистецтва виявилися в безцінних фольклорних скарбах — ніжній і мужній пісні, цікавій казці, дотепній примовці, мудрій приказці. У фольклорному джерелі зародилося й розквітло українське слово, натомість у авторських письменах воно заполум’яніло інтелектуальною рвійністю, осмисленням життєвих явищ і розмахом висловлення, зачарувало людство своїм ніжним і водночас пристрасним голосом (С. Ніколаєнко).

Текст 11.

Українська мова — одна з найкрасивіших і милозвучніших мов світу. Багато різних письменників з усього світу прославляють українську мову. Художню культуру людства, його мораль і естетичність український народ збагатив своїми історичними піснями і думами. Ми не повинні втратити таку гарну мову, бо світ втратить одну з кращих перлин свого скарбу.

Адже мова народна — це золотий запас душі народу, з яким виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо право і гордість милуватись рідним народом (З журналу).

Текст 12.

Ще в 1834 році вчений-мовознавець Ізмаїл Срезневський писав, що українська мова є однією з найбагатших слов’янських мов, що вона навряд чи поступається чеській за кількістю слів і виразів, польській — мальовничістю, сербській — приємністю. «Ця мова — писав він,— може рівнятися з освіченими мовами гнучкістю й багатством синтаксису, мова поетична, музикальна, мальовнича. Не оминули увагою нашої мови й іноземці, які бували на українській землі. Вони писали, що українська мова наймелодійніша і найголосніша поміж усіма слов’янськими мовами, з великими музичними можливостями, що ніде дух народної поезії не відбився настільки виразно й сонячно, як він відбився в піснях українських (За А. Матвієнко).

Текст 13.

Надзвичайна мова наша є таємницею. У ній всі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: у ній що не звук, то подарунок, усе крупно, зернисто, як самі перла. І справді інше слово часом дорогоцінніше самої речі.

Пригадаймо такі слова, як «оксамит», «перла», «намисто», «рушник », «хустка», «знамено»... Кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як «світанок», «сонячний промінь», «весняний струмок», «голуба далечінь», «блакитна високість»... А скільки таких слів існує, і за кожним — глибинна суть і краса!

У величезному мовному запасі вибрати потрібне слово — то велике вміння, і, навпаки, якщо ви користуєтеся словом неточеним, то це, власне, те саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися цвяхом (В. Сухомлинський).

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити