forkredit.com | swedtalk.com | | finntalk.com

Історія

Текст 1.

Історія однозначно свідчить про те, що найнепохитніші для сучасників певної епохи реалії життя можуть зникати зовсім або переживати неймовірні метаморфози. Так, одні, колись нікому не відомі, міста й країни набувають великого значення й могутності, інші відходять у небуття або ж втрачають свою колишню велич.

Скажімо, на початку сімнадцятого століття на карті світу не було такого міста, як Нью-Йорк, що сьогодні є фінансовим цен­тром усього світу. Тільки тисяча шістсот двадцять шостого року голландська компанія заснувала на території племені ірокезів ма­леньке містечко - майбутній Нью-Йорк. Хто тоді знав про нього? А приблизно в той самий час зійшла нанівець військова й торгова могутність Венеції -- блискучої володарки морів, що мала непере­можний флот і переповнені золотом банки. Успіх тоді обертався навколо Парижа, Лондона, Амстердама, Відня. Останні два міста не зберегли до наших часів свого тодішнього світового впливу.

Сьогодні все тече, усе змінюється так швидко, як ніколи раніше. Однак сучасники не здатні помічати й відповідно оці­нювати ці зміни. А от згодом історики майбутнього все оці­нять і розкладуть по полицях.

(165 слова)

                                                   За К.Гудзик

Текст 2. переказ тексту публіцистичного стилю

Світ великий. Історія його — не менша. Ми вивчаємо історію різних держав. Проте, яку б країну не вивчали, які б захоплюючі
історичні події не відкривалися б перед нами, повинні пам’ятати завжди про історію свого народу, землі, на якій живемо.

Пам’ять — одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна забувати власного батька і матір, бо вони дали життя, дім, у якому народився і виріс, так не можна забувати свій народ та його історію. Ми — частинка народу. Без всіх нас немає ні народу, ні історії.

Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати нашої землі, бо це — першооснова. З неї ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є людьми, якщо вони не мають ні мови, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це!

Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і живе вірою та надією на краще. Але пам’ятаймо, що ніщо не приходить само собою, як і не змінюється без людини.

Щоб жити краще — потрібно краще працювати. Це стосується всіх: мене, батьків, друзів, сусідів. Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в навчанні. Вчімось. Зробімо так, щоб день сьогоднішній став гордістю для майбутнього.

(За В. Мисаном)


О р і є н т о в н и й п л а н
1) Пам’ятай про історію свого народу!
2) Історична пам’ять.
3) «Люди не є людьми без мови, пам’яті, землі, роду».
4) Важлива роль праці.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Інші матеріали з теми: